Калушу та Калуському району на збереження навколишнього середовища дістається лише 2-3% від витрат обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Про це йдеться у розслідуванні громадської організації «Медіа група».
Івано-Франківський обласний фонд охорони навколишнього середовища формується із податків підприємств, що забруднюють навколишнє середовище. На збереження природного навколишнього середовища Прикарпаття з обласного природоохоронного фонду щороку виділяють понад 100 мільйонів гривень. Екологічні проблеми Калуша з року в рік називають «головною проблемою техногенно-екологічного характеру на Прикарпатті». В той же час найнебезпечніший регіон отримує лише 2-3% від загальної суми витрат Івано-Франківського обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. При цьому більшість цих коштів йде не на потреби Калуша, а на потреби Калуського району.
Громадська організація «Медіа Група» дослідила, що за три останні роки на природоохоронні заходи Калуш отримав з області лише 3,5 мільйона гривень. Третина цих коштів була ще в 2016 році використана на берегоукріплення річки Лімниці в районі мікрорайону «Хотінь».
В 2017-му за обласні кошти закупили бетонні сміттєві урни, які встановили біля під’їздів багатоповерхівок. І лише в 2018 році Калуш отримав кошти на перші кроки для ліквідації джерел забруднення підземних вод.
А Міністерство екології та природних ресурсів України за три останні роки не профінансувало жодного природоохоронного заходу на території Калуша чи Калуського району. Але загалом на Івано-Франківську область впродовж 2016-2018 років спрямували понад 247 мільйонів гривень.
Міський голова Калуша Ігор Матвійчук стверджує, що проблема засолення водоносних горизонтів на сьогодні є найбільш актуальною, адже місто ризикує зокрема втратити водозабір. Хоча це не означає, що Домбровський кар’єр також не несе загрози.
Також актуальною залишається проблема просідання земної поверхні, яка нині найбільш очевидна в районі вулиці Глібова. У журналістському матеріалі йдеться, що перше масштабне просідання в районі нинішньої вулиці Вітовського відбулося ще у 1987 році. Тоді під землю провалились будинки, гаражі, господарські будівлі та сади. В 2008-му в цьому ж мікрорайоні утворилася нова воронка. А в 2015-му — ще одна. Щоб засипати воронки, знадобилося кілька років, а міському бюджету Калуша це коштувало одного мільйона гривень. Проте науковці певні: провалля можуть утворюватися знову, адже приблизно третина Калуша — над шахтами.
Згідно з інформацією фіскальної служби, в Івано-Франківській області за останні три роки платники екологічного податку поповнили бюджет області на понад мільярд гривень. Та Калушу з цих коштів дістався мізер.
Більше про калуські екологічні проблеми та гроші, які виділяють на їх вирішення, можна прочитати у матеріалі «Мільйони, що не працюють на збереження довкілля».