Вшанувати пам'ять героя, який 5 лютого 1987 року загинув на війні в Афганістані, прийшли бойові побратими, представники влади міста, студенти і пересічні калушани.
Встановлення меморіального знака на фасаді саме цієї будівлі не випадкове, адже раніше в цьому приміщенні була перша школа, в якій навчався Мирослав. Хлопець з дитинства мріяв стати льотчиком. Зі шкільних років він захоплювався авіамоделюванням і по закінченні школи втілив свою мрію в реальність – вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища. Після завершення навчння служив у Самборі, а відтак у 1982- му, а пізніше у 1986-му брав участь у військових діях в Афганістані. 5 лютого літак, яким керував Мирослав Бурак, збили. Калушанин нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора та орденом Червоної Зірки посмертно.
Освятив меморіальну дошку та відправив панахиду за Мирославом Бураком отець Богдан, який в минулому також пройшов пекло Афганістану.
Голова Калуського територіального об'єднання ветеранів Афганістану Володимир Сорохтей, виступаючи на вічі, зазначив, що цей пам'ятний знак мав би бути встановлений давно, адже з часу загибелі їхнього бойового побратима минуло вже 29 років. Загалом це дев'ятий знак воїну-афганцю. На часі ще відкриття горельєфа Ярославу Шкутяку у Грабівці.
Володимир Сорохтей також вручив подяки автору горельєфа скульптору Ігорю Семаку, генеральному директору ТОВ «Карпатнафтохім» Володимиру Шулиндіну та директору коледжу культури Петру Пірусу, а трьох воїнів-афганців нагородив відзнакою Президента України – пам'ятною медаллю «25 років виведення військ з Афганістану». Водночас він висловив слова вдячності спонсорам, завдяки яким вдалося відкрити цей меморіальний знак, зокрема, ТОВ «Карпатнафтохім», ПП «Гермес» (Роман Любенко) та ПП «Ковосвіт» (Ігор Куско, Віктор Білан).
Подякувала воїнам-афганцям та громаді за вшанування Мирослава і його дружина пані Галина. А в. о. заступника міського голови Галина Романко закликала присутніх бути гідними пам'яті героїв, яких мала і має Україна.
Анастасія ВОЛЬСЬКА