У Калуській центральній бібліотеці ім. Тараса Шевченка відбулась презентація нових поетичних книг «Весна не знала, що прийде війна» та «Дихання простору» калуської поетеси Галини Поважняк.
Перед початком заходу присутні згадали наших безстрашних воїнів, найкращих синів і доньок України, які зараз в надскладних умовах боронять нашу державу і подякували їм за нашу можливість вільно працювати і проводити заходи, а також низько схилили голови і хвилиною мовчання вшанували світлу пам'ять усіх мужніх Героїв, які віддали життя за волю та Незалежність України, інформує «Калуш ФМ» з посиланням на ЦБ.
Галина Іванівна Поважняк народилася 20 червня 1950 року в м. Калуші. Закінчила Косівську школу-інтернат, Калуський хіміко-технологічний технікум, Львівську «Політехніку». Працювала на хімічному підприємстві в нашому місті лаборантом, інженером, начальником технічного відділу. Останніх чотири роки пише вірші.
У нових книгах авторка торкається теми війни і присвячує свої поетичні рядки тим, хто чекає і тим, хто зараз бореться. Тим, хто пише листи і просить у Бога захисту, цілує світлину і шукає очі коханого. Тим, хто вже ніколи не прийде, але живе у кожному слові. Інші поезії пані Галини – як дихання самої природи: вчать слухати світ як він говорить без слів.
Книга «Весна не знала, що прийде війна» - це жіночий погляд на війну не з новин, а з серця. У ній зібрані поезії про силу і ніжність, про Україну, яка весною знову проросте навіть крізь каміння. Ці вірші – молитви і крики, листи і сповіді. Вони –український біль, що не схиляється, і любов, яка не припиняє чекати. Кожна поезія цієї книги –це крок крізь весну, що принесла не лише сонце, а й тінь.
Друга презентована збірка «Дихання простору» про те, як ми вчимося приймати зміну сезонів, зміну станів, зміну себе, про те, як ми очищуємося дощем, зігріваємось сонцем і відпускаємо все з любов’ю. Тут весна не просто цвіте – вона думає. Осінь не просто опадає – вона згадує. Літо співає, а зима слухає.
У поезії Галини Поважняк органічно поєднані глибокий ліризм і філософські роздуми про світ, людину, час та природу. Різні за змістом і формою вірші (ліричні, драматичні, сповідальні, римовані), поєднані любов’ю до рідної землі, до свого народу, вірою у світле воскресіння добра та миру. Зустріч пройшла тепло, просто і відверто. Звучало багато поезій у авторському виконанні та пісні на вірші Галини Поважняк, покладені на музику за допомогою штучного інтелекту. Приємними враженнями про почуті поезії поділилися рідні, близькі подруги та сусіди поетеси.
